Спадщина

Многолетние читатели всеконтинентального "Кругозора", выходящего
на русском языке, помнят украинскую рубрику "Спадщина" ("Наследие"). Она не случайна - ведь журнал, появившийся как плод содружества украинских и американских журналистов и IT-специалистов, привлёк немало украинских читателей и авторов. Сегодня мы возвращаемся к той традиции, публикуя любезно предоставленную "Кругозору" беседу известного украинского журналиста Натальи Гловановой с профессором Национальной академии государственного управления при Президенте Украины, основателем Украинской школы архетипики Эдуардом Афониным.

На фото - Эдуард Афонин.

Наталья Голованова Украина, Киев февраль 2019

Після тієї екскурсії я довго відкашлювався і спльовував чорні згустки на білий сніг, хоч пробув у шахті лише три години, а Василь Стус пропрацював під землею в тих каторжних умовах три роки... У своєму щоденнику про той період заслання на рудник ім. Матросова він зробив, зокрема, й такий запис: «Я повертався до гуртожитку і падав як убитий. Була робота і сон. Проміжків не існувало».

Микола Хрієнко август 2008

Сталося це 150 років тому, 10–26 березня 1858 року, коли український геній повертався з далекого заслання до Петербурга. Тоді не вперше випала нагода побачити Білокам’яну. Ходив її вулицями і 1843 року, і пізніше. Цього разу прибув майже опівночі. Простудженого поета ніхто не зустрічав. За карбованець сріблом зупинився в готелі. Хотів дати якусь копійчину статечному швейцару…

Кругозор апрель 2008

Обидва мусили покинути Україну…


Марчук залишився сам на сам з драконом – консервативною художньою мафiєю та партiйним керiвництвом України, яке того звiра породило, виховало й усiма силами пiдтримувало. Марчукові, «ворогу номер один», тричi вiдмовляли в членствi у Спiлцi художникiв. А без квитка Спiлки вiн вважався… «непрофесiоналом».

Володимир Война февраль 2008

…На одному із стендів музею «Пам’ять Колими» я побачив фото знайомої людини і мені пригадалося, як кілька років тому в одній з київських газет було надруковано мою розповідь про колишніх бійців Української Повстанської Армії, які відбували після війни покарання в концтаборі «Верхній Ат-Урях» на Колимі. Після тієї публікації мені надійшов лист, в якому були й такі рядки: «Пише вам із Канева ветеран війни, колишній гарібальдієць та колимчанин Василь Федорович Дегтяренко. Я працював на «Туманному» і «Комсомольці», але добре знаю і той знаменитий приїск «Мальдяк» у Сусуманському районі, де мучився на каторжних роботах майбутній академік С…

Микола Хрієнко октябрь 2007

Одного разу — діло було в 70-ті роки — друг дав мені почитати самвидатівську статтю «Хроніка опору» Валентина Мороза про село Космач. Автор — український журналіст, дисидент відбував строк у сибірському таборі, але його статті й книги продовжували ходити по країні. Його нарис викликав у мене надзвичайний інтерес. Йшлося про Гуцульщину — улюблений мій край. Там я завжди знаходив багато чого із втраченого у Східній Україні, народну гордість, незамутнену народну культуру.

Володимир Война август 2007

Паланкова старшина — а місто Самарь було центром Самарської паланки (однієї з найбагатших на Запоріжжі) — та місцеве духівництво запросили для будівництва собору майстра Якима Погребняка. Ніяк не могли зрозуміти замовники, як це майстер збирається, крім центральної бані, розташувати з чотирьох боків ще по три, але при тому загальне число бань буде не 12, а 9. Нарешті, угоду було підписано, та будівничий зник…

ВБочкарьов июнь 2007

Александр Болясный апрель 2007